Список основних нормативних документів у сфері інклюзивної освіти

Закон України «Про освіту».

- Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9–675 від 25.09.12 року «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя»

- Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».

- Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», від 15 серпня 2011 р. № 872.

- Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю.

- Закон України від 05.06.2014 року № 1324-18 «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»

- Наказ МОН від 02.04.2015 р. "Про порядок комплектування інклюзивних груп у ДНЗ"

- Лист МОН України від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

​

Міжнародні документи

Загальна декларація прав людини.

Конвенція ООН про права дитини.

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 року № 530 внесено зміни в Положення про дошкільний навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305).

​

Для задоволення освітніх, соціальних потреб організації корекційно-розвивальної роботи у складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для розвитку дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового апарату, інтелекту, з затримкою психічного розвитку.

Що таке інклюзивна освіта?

Інклюзивна освіта як концепція, філософія освіти (як наприклад, демократична освіта, громадянська освіта, особистісно-зорієнтована освіта тощо) у різних джерелах описується по-різному.

Розрізняють вужче й ширше розуміння інклюзивної освіти. Вужче розуміння інклюзії – це «включення» дітей з особливими освітніми потребами та дітей з інвалідністю в загальноосвітні навчальні заклади. Ширше розуміння інклюзивної освіти полягає в позитивному ставленні до багатоманітності учнів, цінуванні та врахуванні відмінностей кожного учня.

Спільними для всіх визначень інклюзивної освіти є такі положення:

• В основі інклюзивної освіти – підхід, що базується на дотриманні права на освіту для всіх дітей, у тому числі дітей із соціально вразливих груп (дітей з особливими освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт тощо).

• Позитивне сприйняття багатоманітності – сприйняття індивідуальних відмінностей учнів як корисного ресурсу, а не проблеми.

• Максимально значуща участь в освітньому процесі, а не тільки фізична присутність у групі.

• Виявлення й усунення бар’єрів (фізичних, інформаційних,

інституційних і негативного/упередженого ставлення).

​

Хто такі діти з особливими освітніми потребами?

Відповідно до ширшого розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів, діти з особливими потребами – це особи до 18-ти років, які потребують додаткової підтримки в освітньому процесі (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти-біженці, працюючі діти, діти-мігранти, діти – представники національних меншин, діти – представники релігійних меншин, діти із сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти із захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші).

В українському законодавстві термін «діти з особливими освітніми потребами» використовується у вужчому розумінні інклюзивної освіти й охоплює дітей з порушеннями

психофізичного розвитку та дітей з інвалідністю.

Як здійснюється зарахування дітей з особливими освітніми потребами в навчальний заклад?

​

Зарахування дітей з особливими освітніми потребами

в загальноосвітній навчальний заклад здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку (рекомендацій)  інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ)  відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 року.РПМПК є осередками підтримки, відстоювання прав і надання різноманітної допомоги дітям з порушеннями розвитку та їхнім родинам безпосередньо за місцем проживання.

У своїй діяльності районні ІРЦ  керуються Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів

України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади.

Районні ІРЦ відповідають на різноманітні життєво значущі потреби дітей з порушеннями розвитку та дітей з інвалідністю, серед яких головною є забезпечення рівних можливостей доступу до якісної освіти.

​

Де я можу знайти адресу районного ІРЦ?

Контакти міського ІРЦ можна знайти на сайті Департаменту освіти і науки міста.

​

Що таке висновок ІРЦ?

Висновок – це документ, що формулюється фахівцями ІРЦ за результатами психолого-педагогічного вивчення дитини.

У висновку ІРЦ описано особливості розвитку дитини, що допомагає педагогам у подальшій розробці індивідуальної програми розвитку.

Висновок ІРЦ є підставою для направлення дітей органами управління освітою в загальноосвітні навчальні заклади, класи (групи) з інклюзивним навчанням, спеціальні дошкільні і загальноосвітні навчальні заклади з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють) та організації

належної корекційно-розвивальної роботи.

​

Хто в навчальному закладі відповідає за організацію інклюзивної освіти?

За організацію інклюзивної освіти, як і за організацію освітнього процесу в цілому, відповідає керівник навчального закладу.

Часто керівник навчального закладу покладає питання організації інклюзивної освіти на свого заступника.

Детальніше інформацію про навчальні досягнення дитини можна дізнатися у класного керівника та вчителя.

​

За що відповідають батьки?

Батьки або особи, які їх замінюють, є учасниками навчально-виховного процесу й повинні сприяти здобуттю дітьми освіти: зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей.

​

За якими програмами навчаються учні з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі?

Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі за спеціальними підручниками.

Передумовою забезпечення успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу, що виражається у плануванні індивідуальної програми розвитку, яка має на меті:

1) розробку комплексної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами;

2) пристосування середовища до потреб дитини;

3) надання додаткових послуг і форм підтримки у процесі навчання;

4) організацію спостереження за динамікою розвитку учня.