Економічне виховання дошкільників.

Заробити багато грошей – хоробрість, зберегти їх – мудрість, а вміло витрачати їх – мистецтво.

Усі ми - і діти, й дорослі - є суб’єктами відносин споживання, адже протягом життя споживаємо товари і послуги. І спеціальні економічні програми ставлять своєю метою формувати з дитячих років економічне мислення, поважати людей, які вміють працювати в бізнесі, дітей навчають орієнтуватися в рекламі, правильно, ощадливо, за призначенням витрачати кишенькові гроші, не купувати непотрібних речей, не заздриш придбанням однолітків, розраховувати на свої можливості. Дошкільний навчальний заклад має можливості цілеспрямованої педагогічної діяльності у сфері економічної освіти дошкільників.

Старші дошкільники починають виділяти себе в системі взаємин через предметно - операційну діяльність зокрема трудову, яка згодом починає визначати особистісну природу в системі відносин. Саме в цей період відбувається стрибок у становленні особистості, її базових психічних підстав. І, природно, випустити з уваги цей період дорослим ніяк не можна.

Мета економічного виховання — розкрити дитині навколишній предметний світ як духовних і матеріальних цінностей, як частину загальнолюдської культури і в процесі пізнання навчити відповідним формам поведінки. В даний час у зв’язку з переходом України до ринку значно підвищуються вимоги до рівня економічної грамотності, як дорослих, так і дітей. Для того, щоб дитина в школі добре розумілася в найскладніших економічних поняттях починаємо працювати в цьому напрямку з 5-6-річного віку в тісній співпраці з батьками. І тому вихователі ставлять перед собою такі:

Завдання з економічного виховання:

1. Формувати елементарні економічні знання у дітей від 3-х до 6-ти років.

2. Учити розуміти та цінувати навколишній предметний світ (як результат людської праці), помічати рукотворну красу, ставитися до неї з повагою.

3. Формувати ціннісне ставлення до таких якостей людини-господаря, як: бережливість, раціональність, економність, працелюбність.

4. Розвивати емоційну сферу, здатність розрізняти почуття інших людей, формувати позитивну самооцінку.

5. Виховувати в дітей навички мовленнєвого етикету.

6. Формувати розумні потреби та вміння правильно поводитись у реальних життєвих ситуаціях.

Цілком зрозуміло, що чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленішими, раціональнішими та розумнішими будуть їхні дії та вчинки. Ознайомлюючи дітей з основами економіки, ми допомагаємо їм збагнути багато життєвих істин: чому дорослі мають працювати, чому діти повинні допомагати батькам (прибирати, готувати їжу і т.д.), чому треба бути ощадливими і що означає це слово.

Основними формами організації діяльності дітей з економічного виховання є:

- Проведення цільових прогулянок, екскурсій, тематичних занять (один раз на тиждень).

- спільні з дітьми роздуми на теми: «Що таке економіка?», «Що ми знаємо про економіку?»;

- проведення бесід, створення проблемно-ігрових, проблемно-практичних, проблемно-пізнавальних ситуацій, що дозволяють вирішувати економічні завдання;

- залучення батьків до роботи з економічного виховання, інформування батьків про завдання і зміст економічного виховання дітей в дитячому саду і сім'ї (економічні ярмарки, свята, конкурси, виставки);

- включення дітей в ігрові ситуації соціального змісту;

- дидактичні ігри: "Веселі кухарі", "Придумай рекламу", "У сім’ї зарплата","Бережи усе, що нас оточує", "Нагодуй тварин", "Що з чого виготовлене", "Підбери вітрини магазинів", "На незаселеному острові";

- Організація різних видів ігор (дидактичних, настільно-друкованих, сюжетно-рольових, рухливих, ігор-презентацій, ігор-стратегій).

- організація і проведення сюжетно-ролевих ігор "Магазин", "Банк", "Кафе", "Супермаркет" тощо;

- Для економічного виховання особливо важливо розвиваючий вплив сюжетно - дидактичних ігор: розвиток навичок поведінки у відповідності з правилами, співпереживаннями; вміння шанувати, брати роль, співпрацювати, оцінювати ситуацію, бути терплячим, винахідливим, наполегливим. Сюжетно-дидактична гра допомагає збагнути сенс трудової діяльності дорослих, точно виконуючи всі правила дії у відповідній обстановці: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції "Обмін", "Маленькі купівлі","Маршрути товарів", "Що швидше куплять"? тощо;

- Виховна функція казок має особливе значення в навчальному процесі і економічні казки допомагають педагогу в цікавій формі познайомити дітей з деякими поняттями економіки. Читання художньої літератури, фольклору, , проведення театралізацій за змістом цих творів.

- Створення сприятливого та відповідно насиченого розвивального середовища.

- Моделювання реальних життєвих ситуацій економічної спрямованості, розв’язання творчих завдань.

- Проведення розваг, свят, оформлення виставок.

- в усіх вікових групах дитячого саду вихованим впливом є праця - провідна категорія економічної науки.

- Активна участь батьків у проекті з економічної освіти дошкільнят (відкриті заняття, економічні ярмарки, свята, конкурси, Дні відкритих дверей тощо).

Економічне виховання – це одна з граней виховного процесу дошкільників. Не завжди виправдано, але за економічне виховання дошкільників зараз беруться багато педагогів, думаючи, мабуть, що це дуже просто. Адже не можна не погодитися з тим, що, як і будь-яка інша галузь знань, економіка вимагає певної підготовки, щоб правильно інтерпретувати економічні категорії поняття.

Дитина бере участь в економічних процесах. Тому завдання педагога не тільки дати якийсь обсяг економічних знань, але, що дуже важливо, навчити правильно цими знаннями розпоряджатися тобто виховувати економіста.

Ми включаємо у виховання дошкільників такі ключові теми:

1. Моя країна і моя сім'я.

2. Доходи сім'ї

3.Витрати сім'ї.

4. Поточний і перспективний сімейний бюджет.

5. Сімейне заощадження та їх використання.

Результати економічного виховання будуть виявлятися в усвідомленому відношенні дітей до праці батьків і взагалі до будь-якої праці; в їх поведінці, при вирішенні питань ефективності витрачання всіх ресурсів: грошових, одягу та взуття, електроенергії та води, їжі та відходів, часу і здоров'ю, своєму і всіх членів сім'ї, вихователів, майна дитячого саду; в здатності до правильного вибору ситуації, пов'язаної з економічною діяльністю; у виробленні почуття господаря нарівні зі старшими членами сім'ї, а також відповідального ставлення до свого майна, до майна дитячого саду, до майна товаришів; у прагненні до підвищення доходів сім'ї.

А народна мудрість з цього приводу гласить:

Праця чоловіка годує, а лінь — марнує.

Роботящі руки — гори вернуть.

На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

Коли став робить, то байдики не бить.

Зробив діло — гуляй сміло.

 

Запам’ятай!

Хто рано встає, тому бог дає.

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить, тільки небо коптить.

 

Тяжко тому існувати,

Хто не хоче працювати.

А от праця — справжнє диво,

Хто працює, той щасливий.

Бо тоді цікаво жити,

Можна все-все-все створити!

А як вродиться ледащо,

Не згодиться вже нінащо...